будячи
Смотреть что такое "будячи" в других словарях:
будячи — дієприслівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
будячина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
будячиння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
будячище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
розтрушувати — ую, уєш, недок., розтруси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Розкидати, розстеляти рівним шаром. || Розсипати трусячи. || Розгортаючи, розпрямляючи, струшувати. 2) Губити, розсипати, розливати по дорозі (від тряски). || безос. || розм. Нерозумно.… … Український тлумачний словник
